Діагностична цитологія

Окрім гінекологічної цитології, існує ще ряд випадків, коли застосовується метод цитологічної діагностики:

  • Коли пацієнта турбує тривалий кашель з виділенням мокроти

Цитологічне дослідження мокротиння, що також є методом ексфоліативної цитології – це ще один поширений, зокрема в країнах з високою захворюваністю на туберкульоз, метод цитологічної діагностики, що дозволяє вивчати клітинний спектр, а також бактерії, що потрапляють в бронхіальний слиз з поверхні бронхів і легень, а при туберкульозі і пухлинах легень, навіть безпосередньо з вогнища хвороби.

  • Коли пацієнт скаржиться на біль в попереку, внизу живота, при сечовипусканні, а також на ускладнене сечовипускання

Цитологічне дослідження осаду сечі є цінним методом діагностики захворювань сечовидільної системи. При цьому клітини, які потрапляють в сечу зі слизових оболонок сечового міхура і сечовивідного каналу ексфоліативним шляхом, містять інформацію, що дозволяє цитологу виявити запальні або онкологічні процеси сечовидільної системи.

  • Коли у пацієнта виявлено накопичення рідини в плевральній порожнині (ексудативний плеврит) або в черевній порожнині

Цитологічне дослідження ексудатів.

Багато патологічних процесів супроводжуються накопиченням в порожнинах тіла рідин. Найчастіше, патологічні рідини виявляються в плевральній, черевній та тазовій порожнині. Внаслідок подразнення, при запальних або онкологічних процесах серозні оболонки цих порожнин втрачають клітини і цілі комплекси клітин, що потрапляють до рідини. Застосовуючи пункційний метод, матеріал (аспірат) отримують за допомогою спеціальних голок. Пункційна біопсія показана, коли за допомогою рентгенологічних методів виявлена ​​патологічна тінь неясного походження, розташована в якомусь органі чи тканині. Тонкоголкова аспіраційна пункція патологічного вогнища за умови отримання інформативного матеріалу передбачає ефективну цитологічну діагностику злоякісних, доброякісних пухлин і хронічних гранулематозних процесів різної етіології. За допомогою тонкоголкової аспіраційної біопсії пацієнта звільняють від зайвої рідини. Ця процедура має лікувальний характер, оскільки після неї пацієнт відчуває полегшення, і також діагностичний – усю  отриману рідину (її може бути від 1-2 мл до декількох літрів) відправляють на цитологічне дослідження. У лабораторії обережно концентрують всі клітини, що містяться в рідині, фіксують на мікроскопному склі, фарбують та вивчають.

  • Коли у пацієнта діагностована кіста яєчників, нирок, печінки, легень та ін.

Цитологічне дослідження вмісту кісти.

Досить часто виникає необхідність визначитися зі змістом та походженням різних кіст всередині органів. Найчастіше цитологічна діагностика корисна при кістах яєчників, печінки, нирок, легень. Причини виникнення кіст можуть бути різноманітними: злоякісні та доброякісні онкологічні процеси, запальні, бактеріальні та листовидні вогнища. Різні кісти вимагають спеціальної лікувальної тактики, яка залежить від причини виникнення кісти. Цитологічне дослідження вмісту кіст дає діагностично цінну інформацію.

  • Коли необхідно відрізнити злоякісну пухлину від доброякісної і встановити походження злоякісної пухлини

Цитологічна діагностика широко застосовується у клінічній онкології, адже за допомогою цитологічного дослідження в багатьох випадках можливо не лише виявити пухлину, а й визначити чи є вона злоякісною, а також встановити її гістологічне походження. Стосовно останнього, то це можливо із застосуванням додаткових морфологічних методик, таких як імуноцитохімія (ІЦХ) та молекулярно-генетичний метод.

Як і будь-який інший діагностичний метод, цитологічна діагностика має свої межі можливостей. Чутливість цитологічного методу обмежується 60-80%, а специфічність 70-95%. Імуногістохімічне дослідження показано в складних діагностичних випадках і дозволяє встановити походження патологічних клітин (гістогенез), наявність в клітинах патологічних домішків (білків), які не можуть бути виявлені при цитологічному дослідженні, оцінити ступінь злоякісності патологічних змін і визначитися з прогнозом перебігу захворювання, а, отже, й підібрати оптимальну тактику лікування. Імуноцитохімія дозволяє підвищити чутливість методу з 60% до 93%, а специфічність – з 95% до 97%.

Що робити, якщо цитологічний аналіз не дав бажаного результату?

При деяких захворюваннях взяті на аналіз рідини містять занадто мало клітин для отримання достатньої діагностичної інформації. У таких випадках рекомендується повторна пункція. В окремих випадках не вдається отримати діагностично значимий матеріал. Тоді лікар приймає рішення про взяття стовпчика тканини (трепан-біопсії) безпосередньо з патологічного утворення для проведення гістологічного аналізу. Гістологічний висновок буде отримано через кілька днів. Тому перед початком гістологічної обробки виконують відбитки стовпчиків на предметному склі і відправляють на цитологічне дослідження, результат якого буде відомий в той же день.