Статтi

ДМИТРО ШАПОЧКА, ОКСАНА СУЛАЄВА. Поширеність в українській популяції солідних пухлин з мікросателітною нестабільністю та її роль в імунотерапії

Імунотерапія з використанням антитіл, які блокують рецептор запрограмованої загибелі 1 (PD-1), його ліганд (PD-L1) або білок 4, асоційований з цитотоксичними T-лімфоцитами (CTLA-4), який може мати хороший та тривалий ефект при багатьох пухлинах. Однак застосування контрольних точок не буде ефективним. Так, висока частота відповіді на імунотерапію у пацієнтів з меланомою, недрібноклітинним раком та рак складає 40, 25 і 19% відповідно. Це створює необхідність пошуку предикативних маркерів відповіді на імунотерапію. PD-L1, який дозволяв більш точно відбирати пацієнтів з НМРЛ для імунотерапії. Вперше визначено експресію PD-L1, початок якої застосовується для уротеліальних карцином, раку шлунку. Наразі предиктивне значення даного маркера вивчається для багатьох видів раку.

Метою даного дослідження є – вивчення частоти виникнення пухлин з MSI в українській популяції пацієнтів з різними видами раку, проаналізувати взаємозв'язок статусу MSI з клінічними та біологічними характеристиками пацієнтів з колоректальним раком.

13.03.2019
Оксана Сулаєва, Олексій Сєлєзньов, Дмитро Шапочка. Морфологічна та молекулярна діагностика пухлин щитоподібної залози відповідно до міжнародних протоколів і рекомендацій

Карциноми щитоподібної залози (ЩЗ) займають лідируюче місце в структурі пухлинної патології ендокринної системи. Незважаючи на значні досягнення сучасної медицини, частота злоякісних новоутворень ЩЗ не тільки не знижується, а й неухильно зростає протягом останніх десятиліть. На сьогоднішній день основним пріоритетом є рання діагностика і точне визначення типу пухлини ЩЗ, оскільки останнє має принципове різне значення у визначенні тактики лікування і оцінки прогнозу.

В даному огляді проаналізовано основні зміни в діагностиці пухлин ЩЗ відповідно до оновлених класифікацій ВООЗ (2017), Американського об'єднаного комітету раку (AJCC, 2017) і рекомендацій Американської тиреоїдної асоціації (АТА, 2015). Автори обговорюють основні поновлення гістологічних варіантів пухлин ЩЗ, відповідно, введені ВООЗ нові нозологічні одиниці та критерії їхньої діагностики. Крім того, в роботі обговорюються основи молекулярної патології та основні молекулярні маркери, рекомендовані для діагностики різних варіантів раку щитоподібної залози. 

18.02.2019
Калмикова Антоніна. Клінічні та морфологічні особливості первинних CD30+ лімфопроліферативних захворювань шкіри.

Т-клітинні лімфоми шкіри (ТКЛШ) – це широка група захворювань, яка включає різні нозології, що характеризуються специфічними клінічними проявами, морфологічними змінами та прогнозом. Лімфоматоїдний папульоз (ЛП) і первинна анапластична великоклітинна лімфома шкіри (ПШ-АВЛ) є складовими одного патологічного процесу та мають подібні морфологічні та імуногістохімічні характеристики, проте різну клінічну картину.

Тож детальніше про необхідність своєчасної діагностики та важливість клініко-морфологічної кореляції у веденні пацієнтів з CD30+ лімфопроліферативними захворюваннями шкіри на прикладі випадків із клінічної практики читайте у статті провідного лікаря-дерматопатолога лабораторії «СSD Health Care» Калмикової Антоніни В’ячеславівни «Клінічні та морфологічні особливості первинних CD30+ лімфопроліферативних захворювань шкіри»  (медична газета «Здоров’я України», червень-липень 2018 року).

09.08.2018
Дмитро Шапочка. Застосування циркулюючої пухлинної ДНК для визначення мутації BRAF V600E і моніторингу ефективності терапії пацієнтів з меланомою.

Вперше в Україні було проведено пілотне дослідження чутливості тестування BRAF V600E з використанням циркулюючої пухлинної ДНК, а також можливість застосування даного дослідження для моніторингу перебігу захворювання. Визначення мутації BRAF V600E в циркулюючої крові пухлинної ДНК може стати значущим інструментом для проведення первинної тераностики, а також моніторингу ефективності проведеної терапії у пацієнтів з меланомою.

Детальніше у статті молекулярного біолога, генетика, завідувача відділом молекулярної патології та генетики Патоморфологічної лабораторії «СSD Health Care» Дмитра Шапочки «Застосування циркулюючої пухлинної ДНК для визначення мутації BRAF V600E і моніторингу ефективності терапії пацієнтів з меланомою» (науково-практичний журнал «Georgian Medical News», квітень 2018 рік).

01.05.2018
Дмитро Шапочка. Можливості оптимізації програм скринінгу раку шийки матки за допомогою визначення рівня метилювання маркерних генів

Рак шейки матки (РШМ) является третьим наиболее распространенным онкологическим заболеванием среди женщин в мире и седьмым в общей популяции. Ежегодно регистрируется около 530 000 новых случаев и у 270 000 смертей от этого заболевания Практически все случаи РШМ возникают в результате персистенции ВПЧ ВКР.

Поэтому, в статье молекулярного биолога, генетика, заведующего отделом молекулярной патологии и генетики Патоморфологической лаборатории «СSD Health Care» Дмитрия Шапочки «Возможности оптимизации программ скрининга рака шейки матки с помощью определения уровня метилирования маркерных генов» (научно-практический журнал «С заботой о женщине» (№1 (85) 2018) мы осмотрим последние достижения в области молекулярной генетики и патологии, позволяющие глубже понять развитие и прогрессирование трансформирующих ВПЧ-инфекций.

В центре внимания остаются генетические и эпигенетические изменения клеток, лежащих в основе злокачественной трансформации, а также их влияние на развитие новых молекулярных инструментов для скрининга рака шейки матки.

01.02.2018
Дмитро Шапочка. Сучасні стандарти терапії пухлин жіночої репродуктивної системи та можливості її індивідуалізації із застосуванням молекулярно-генетичних методів

На сучасному етапі розвитку онкологічної науки необхідно враховувати молекулярно-генетичні особливості пухлини для підбору подальшого лікування. Такий підхід вже дає свої результати та на сьогоднішній день існують предиктивні молекулярні маркери, які дозволяють визначити чутливість і резистентність пухлин жіночої репродуктивної системи до хіміо-, гормоно-, імуно-та таргетной терапії. Розглянемо особливості патогенезу та лікування кожної окремої нозології.

Про це читайте в статті молекулярного біолога, генетика, завідувача відділом молекулярної патології і генетики Патоморфологічною лабораторії «СSD Health Care» Дмитра Шапочки «Сучасні стандарти терапії пухлин жіночої репродуктивної системи та можливості її індивідуалізації із застосуванням молекулярно-генетичних методів», розміщеної в науково-практичному журналі «З турботою про жінку» (№7 (72) за жовтень 2017 г.).

Дмитро Шапочка. Сучасні стандарти терапії пухлин жіночої репродуктивної системи та можливості її індивідуалізації із застосуванням молекулярно-генетичних методів.

Современные стандарты терапии опухолей женской репродуктивной системы и возможности ее индивидуализации с применением молекулярно-генетических методов.

14.11.2017