Статтi

Дмитро Шапочка. Сучасні підходи до тестування ALK-мутацій при недрібноклітинному раку легень Сучасні підходи до тестування ALK-мутацій при недрібноклітинному раку легень Застосування алектініба при лікуванні ALK-позитивного НДРЛ

Рак легень залишається найбільш поширеним онкологічним захворюванням у світі. Дана патологія є надзвичайно гетерогенною як з морфологічної, так і з генетичної точки зору. Більшість пухлин легень (~ 85%) становить недрібноклітинний рак легені (НДРЛ), і хоча цей термін інтенсивно використовується в клінічній практиці, він вкрай недостатньо характеризує захворювання для визначення найбільш ефективної тактики лікування. НДРЛ слід обов'язково розділяти на плоскоклітинний рак і аденокарциному, при яких, навіть без урахування молекулярно-генетичних характеристик, потрібна різна тактика лікування.

Читайте детальніше щодо тактик лікування у статті.

 

24.07.2019
Оксана Сулаєва. Поліморфізм генів, залучених у регуляцію ендотеліального гомеостазу, і кардіометаболічні ризики у хворих на цукровий діабет 2 типу

Сулаєва О. М., Гончаров С. В., Ларін О. С. Поліморфізм генів, залучених у регуляцію ендотеліального гомеостазу, і кардіометаболічні ризики у хворих на цукровий діабет 2 типу

 

Ожиріння та цукровий діабет 2 типу асоційовані з глибокими порушеннями метаболізму та розвитком кардіоваскулярних ускладнень. Однак на сьогодні у літературі недостатньо даних щодо ролі генетичного поліморфізму рецепторів до ендотеліну та ендотеліальної синтази оксиду азоту (NOS3) у розвитку кардіометаболічних ускладнень цукрового діабету 2 типу.

Метою даного дослідження являється – оцінка ролі поліморфізму генів рецепторів до ендотеліну та NOS3 у розвитку кардіоваскулярних ускладнень цукрового діабету 2 типу.

В роботі проведено оцінку генотипів пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу та здорових осіб групи порівняння за наступними однонуклеотидними поліморфізмами (SNPs): NOS3 (rs1799983), EDNRA (rs6842241) і EDNRB (rs5351), а також аналіз їх взаємозв’язку з розвитком цукрового діабету 2 типу і кардіоваскулярних ускладнень.

05.06.2019
ДМИТРО ШАПОЧКА, ОКСАНА СУЛАЄВА. Поширеність в українській популяції солідних пухлин з мікросателітною нестабільністю та її роль в імунотерапії

Імунотерапія з використанням антитіл, які блокують рецептор запрограмованої загибелі 1 (PD-1), його ліганд (PD-L1) або білок 4, асоційований з цитотоксичними T-лімфоцитами (CTLA-4), який може мати хороший та тривалий ефект при багатьох пухлинах. Однак застосування контрольних точок не буде ефективним. Так, висока частота відповіді на імунотерапію у пацієнтів з меланомою, недрібноклітинним раком та рак складає 40, 25 і 19% відповідно. Це створює необхідність пошуку предикативних маркерів відповіді на імунотерапію. PD-L1, який дозволяв більш точно відбирати пацієнтів з НМРЛ для імунотерапії. Вперше визначено експресію PD-L1, початок якої застосовується для уротеліальних карцином, раку шлунку. Наразі предиктивне значення даного маркера вивчається для багатьох видів раку.

Метою даного дослідження є – вивчення частоти виникнення пухлин з MSI в українській популяції пацієнтів з різними видами раку, проаналізувати взаємозв'язок статусу MSI з клінічними та біологічними характеристиками пацієнтів з колоректальним раком.

13.03.2019
Оксана Сулаєва, Олексій Сєлєзньов, Дмитро Шапочка. Морфологічна та молекулярна діагностика пухлин щитоподібної залози відповідно до міжнародних протоколів і рекомендацій

Карциноми щитоподібної залози (ЩЗ) займають лідируюче місце в структурі пухлинної патології ендокринної системи. Незважаючи на значні досягнення сучасної медицини, частота злоякісних новоутворень ЩЗ не тільки не знижується, а й неухильно зростає протягом останніх десятиліть. На сьогоднішній день основним пріоритетом є рання діагностика і точне визначення типу пухлини ЩЗ, оскільки останнє має принципове різне значення у визначенні тактики лікування і оцінки прогнозу.

В даному огляді проаналізовано основні зміни в діагностиці пухлин ЩЗ відповідно до оновлених класифікацій ВООЗ (2017), Американського об'єднаного комітету раку (AJCC, 2017) і рекомендацій Американської тиреоїдної асоціації (АТА, 2015). Автори обговорюють основні поновлення гістологічних варіантів пухлин ЩЗ, відповідно, введені ВООЗ нові нозологічні одиниці та критерії їхньої діагностики. Крім того, в роботі обговорюються основи молекулярної патології та основні молекулярні маркери, рекомендовані для діагностики різних варіантів раку щитоподібної залози. 

18.02.2019
Калмикова Антоніна. Клінічні та морфологічні особливості первинних CD30+ лімфопроліферативних захворювань шкіри.

Т-клітинні лімфоми шкіри (ТКЛШ) – це широка група захворювань, яка включає різні нозології, що характеризуються специфічними клінічними проявами, морфологічними змінами та прогнозом. Лімфоматоїдний папульоз (ЛП) і первинна анапластична великоклітинна лімфома шкіри (ПШ-АВЛ) є складовими одного патологічного процесу та мають подібні морфологічні та імуногістохімічні характеристики, проте різну клінічну картину.

Тож детальніше про необхідність своєчасної діагностики та важливість клініко-морфологічної кореляції у веденні пацієнтів з CD30+ лімфопроліферативними захворюваннями шкіри на прикладі випадків із клінічної практики читайте у статті провідного лікаря-дерматопатолога лабораторії «СSD Health Care» Калмикової Антоніни В’ячеславівни «Клінічні та морфологічні особливості первинних CD30+ лімфопроліферативних захворювань шкіри»  (медична газета «Здоров’я України», червень-липень 2018 року).

09.08.2018
Дмитро Шапочка. Застосування циркулюючої пухлинної ДНК для визначення мутації BRAF V600E і моніторингу ефективності терапії пацієнтів з меланомою.

Вперше в Україні було проведено пілотне дослідження чутливості тестування BRAF V600E з використанням циркулюючої пухлинної ДНК, а також можливість застосування даного дослідження для моніторингу перебігу захворювання. Визначення мутації BRAF V600E в циркулюючої крові пухлинної ДНК може стати значущим інструментом для проведення первинної тераностики, а також моніторингу ефективності проведеної терапії у пацієнтів з меланомою.

Детальніше у статті молекулярного біолога, генетика, завідувача відділом молекулярної патології та генетики Патоморфологічної лабораторії «СSD Health Care» Дмитра Шапочки «Застосування циркулюючої пухлинної ДНК для визначення мутації BRAF V600E і моніторингу ефективності терапії пацієнтів з меланомою» (науково-практичний журнал «Georgian Medical News», квітень 2018 рік).

01.05.2018