Статтi

Калмикова Антоніна. Клінічні та морфологічні особливості первинних CD30+ лімфопроліферативних захворювань шкіри.

Т-клітинні лімфоми шкіри (ТКЛШ) – це широка група захворювань, яка включає різні нозології, що характеризуються специфічними клінічними проявами, морфологічними змінами та прогнозом. Лімфоматоїдний папульоз (ЛП) і первинна анапластична великоклітинна лімфома шкіри (ПШ-АВЛ) є складовими одного патологічного процесу та мають подібні морфологічні та імуногістохімічні характеристики, проте різну клінічну картину.

Тож детальніше про необхідність своєчасної діагностики та важливість клініко-морфологічної кореляції у веденні пацієнтів з CD30+ лімфопроліферативними захворюваннями шкіри на прикладі випадків із клінічної практики читайте у статті провідного лікаря-дерматопатолога лабораторії «СSD Health Care» Калмикової Антоніни В’ячеславівни «Клінічні та морфологічні особливості первинних CD30+ лімфопроліферативних захворювань шкіри»  (медична газета «Здоров’я України», червень-липень 2018 року).

09.08.2018
Дмитро Шапочка. Застосування циркулюючої пухлинної ДНК для визначення мутації BRAF V600E і моніторингу ефективності терапії пацієнтів з меланомою.

Вперше в Україні було проведено пілотне дослідження чутливості тестування BRAF V600E з використанням циркулюючої пухлинної ДНК, а також можливість застосування даного дослідження для моніторингу перебігу захворювання. Визначення мутації BRAF V600E в циркулюючої крові пухлинної ДНК може стати значущим інструментом для проведення первинної тераностики, а також моніторингу ефективності проведеної терапії у пацієнтів з меланомою.

Детальніше у статті молекулярного біолога, генетика, завідувача відділом молекулярної патології та генетики Патоморфологічної лабораторії «СSD Health Care» Дмитра Шапочки «Застосування циркулюючої пухлинної ДНК для визначення мутації BRAF V600E і моніторингу ефективності терапії пацієнтів з меланомою» (науково-практичний журнал «Georgian Medical News», квітень 2018 рік).

01.05.2018
Дмитро Шапочка. Можливості оптимізації програм скринінгу раку шийки матки за допомогою визначення рівня метилювання маркерних генів

Рак шейки матки (РШМ) является третьим наиболее распространенным онкологическим заболеванием среди женщин в мире и седьмым в общей популяции. Ежегодно регистрируется около 530 000 новых случаев и у 270 000 смертей от этого заболевания Практически все случаи РШМ возникают в результате персистенции ВПЧ ВКР.

Поэтому, в статье молекулярного биолога, генетика, заведующего отделом молекулярной патологии и генетики Патоморфологической лаборатории «СSD Health Care» Дмитрия Шапочки «Возможности оптимизации программ скрининга рака шейки матки с помощью определения уровня метилирования маркерных генов» (научно-практический журнал «С заботой о женщине» (№1 (85) 2018) мы осмотрим последние достижения в области молекулярной генетики и патологии, позволяющие глубже понять развитие и прогрессирование трансформирующих ВПЧ-инфекций.

В центре внимания остаются генетические и эпигенетические изменения клеток, лежащих в основе злокачественной трансформации, а также их влияние на развитие новых молекулярных инструментов для скрининга рака шейки матки.

01.02.2018
Дмитро Шапочка. Сучасні стандарти терапії пухлин жіночої репродуктивної системи та можливості її індивідуалізації із застосуванням молекулярно-генетичних методів

На сучасному етапі розвитку онкологічної науки необхідно враховувати молекулярно-генетичні особливості пухлини для підбору подальшого лікування. Такий підхід вже дає свої результати та на сьогоднішній день існують предиктивні молекулярні маркери, які дозволяють визначити чутливість і резистентність пухлин жіночої репродуктивної системи до хіміо-, гормоно-, імуно-та таргетной терапії. Розглянемо особливості патогенезу та лікування кожної окремої нозології.

Про це читайте в статті молекулярного біолога, генетика, завідувача відділом молекулярної патології і генетики Патоморфологічною лабораторії «СSD Health Care» Дмитра Шапочки «Сучасні стандарти терапії пухлин жіночої репродуктивної системи та можливості її індивідуалізації із застосуванням молекулярно-генетичних методів», розміщеної в науково-практичному журналі «З турботою про жінку» (№7 (72) за жовтень 2017 г.).

Дмитро Шапочка. Сучасні стандарти терапії пухлин жіночої репродуктивної системи та можливості її індивідуалізації із застосуванням молекулярно-генетичних методів.

Современные стандарты терапии опухолей женской репродуктивной системы и возможности ее индивидуализации с применением молекулярно-генетических методов.

14.11.2017
Дмитро Шапочка. Спадковий рак молочної залози та яєчників.

Щорічно на території України діагностують понад 1300 випадків раку молочної залози і більше 500 випадків раку яєчників, пов'язаних зі спадковими мутаціями. Мутації в генах-супресорах BRCA1 і BRCA2 підвищують ризик розвитку РМЗ на 87% і РЯ на 50% протягом життя.

Які ж рекомендації з тактики виявлення та спостереження носіїв спадкових мутацій, що підвищують ризик розвитку раку молочної залози та раку яєчників, а також лікування вже захворілих пацієнтів?

Про це читайте в статті молекулярного біолога, генетика, завідувача відділом молекулярної патології та генетики Патоморфологічної лабораторії «СSD Health Care» Дмитра Шапочки «Спадковий рак молочної залози і яєчників», розміщеної в науково-практичному журналі «З турботою про жінку» (№3 (78) за квітень 2017 р.).

Переглянути статтю також можна за посиланням:

Дмитро Шапочка. Спадковий рак молочної залози і яєчників.

03.05.2017
Дмитро Шапочка. Сучасні підходи до організації раку шийки матки.

У чому запорука якості та ефективності гінекологічного скринінгу і навіщо Україні потрібно впровадження організованої скринінгової програми для профілактики раку шийки матки?

Відповіді на ці питання дає молекулярний біолог, генетик, завідувач відділом молекулярної патології та генетики Патоморфологічної лабораторії «СSD Health Care» Дмитро Шапочка в cвоїх статтях «Сучасні підходи до організації скринінгу раку шийки матки. Частина 1. Цитологічний скринінг. Частина 2. ВПЛ-скринінг», розміщених в науково-практичному журналі «З турботою про жінку» (Частина І в №1 (76) за січень-лютий 2017 р., Частина ІІ в №2 за березень 2017 р., розділ «Доказова медицина»).

У статтях більш детально ви дізнаєтеся про:

методи скринінгу раку шийки матки та оцінку їх ефективності; класичний ПАП-тест та його можливості; переваги рідинної цитології (LBC) у порівнянні з класичним ПАП-тестом; тактики спостереження пацієнтів при різних результатах ПАП-тесту; вимоги до організації та контролю якості цитологічної та гістологічної лабораторії, де проводиться гінекологічний скринінг; результати досліджень щодо ефективності ВПЛ і цитологічного скринінгів; принципів дії і переваг клінічно валідованого і FDA-схваленого Digene-тесту для скринінгу раку шийки матки; основні рекомендації до застосування ВПЛ-тестування в скринінгових програмах.

Переглянути статті Д. Шапочки можна за посиланням:

Современные подходы к организации скрининга рака шейки матки. Часть 1. Цитологический скрининг. 

Современные подходы к организации скрининга рака шейки матки. Часть 2. ВПЧ-скрининг.

28.03.2017